питання дня

I n

1. питання, проблема

2. питання

3. сумнів, заперечення

4. допит, слідство

- far-reaching question питання, що може спричинити серйозні наслідки

- open question відкрите/ невирішене питання

- pending question питання, що розглядається, невирішене питання

- pivotal question головне питання

- primal question основне/ головне питання

- unresolvable question питання, яке не можна вирішити

- unsettled question невирішене питання

- vexed question злободенне/ гостре/ болюче питання

- vexed question of procedure процедурне питання, що викликає суперечки

- question and answer period час, відведений для питань та відповідей

- question calling for ventilation питання, що потребує обговорення

- question of the day питання дня

- question of mutual interest/ concern питання, що викликає взаємний інтерес

- question under discussion питання, що розглядається

- to bring up question підняти питання

- to bury a question поховати проблему

- to call into question поставити під сумнів

- to call smbd. in question

a) допитати когось

b) віддавати когось під суд

- to clarify a question внести ясність у питання

- to clear a question внести ясність у питання

- to complicate a question ускладнити питання

- to consider a question розглядати питання

- to discard a question вилучити питання

- to depart from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to deviate from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to digress from a question відійти від теми, відхилитися від питання

- to entangle a question ускладнити питання

- to enter upon ventilation of a question почати обговорення питання; почати дискусію з питання

- to exclude a question вилучити питання

- to leave a question to the court передати на розгляд у суд

- to open a question підняти питання

- to raise a question підняти питання

- to touch upon a question торкнутися питання

- to pose a question ставити питання

- to put a written question поставити питання в письмовій формі

- to raise a preliminary question задати попереднє питання

- to separate a question from відмежувати питання від

- to set aside a question відтермінувати розв'язання питання

- to settle a question вирішити/ розв'язати питання

- to solve a question вирішити/ розв'язати питання

- to skirt a question ухилятися від питання

- to speak to the question виступати по суті питання

- to treat a question розглядати питання

II v

1. допитувати

2. піддавати сумніву

- to question a decision піддавати сумніву правильність рішення

- to question a witness допитувати свідка

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

I n

1. порядок ведення (засідання тощо)

2. правила процедури, регламент

3. порядок, спокій; заведений порядок; наказ, розпорядження

4. орден

- further order нове розпорядження

- international economic order міжнародний економічний порядок

- protocol order протокольний порядок

- public order громадський порядок

- sessional orders правила, що залишаються в силі протягом однієї сесії

- social order суспільний устрій

- standing orders правила, що залишаються в силі протягом кількох сесій; постійні правила

- local order of precedence місцевий порядок старшинства

- natural order of things звичайний порядок

- world economic order міжнародний економічний порядок

- order of agenda порядок/ черговість питань порядку денного; порядок розгляду пунктів порядку денного

- order of business порядок денний (зборів, конференцій тощо); порядок чи черговість розгляду

- order of the day порядок денний

- order of the debate порядок проведення дебатів

- order of official precedence порядок дотримання старшинства в офіційних випадках

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order of sequence порядок черговості розгляду питань (порядку денного)

- order in writing письмовий наказ; письмова вказівка

- breach of order порушення регламенту

- point of order питання до порядку ведення (зборів тощо)

- to be in order бути правомочним/ правомірним/ доречним; відповідати правилам процедури

- to be awarded the order of... бути нагородженим орденом...

- to be out of order бути неправомірним/ недоречним; протирічити правилам процедури, бути порушенням правил процедури

- to call to order

a) закликати до порядку

b) відкрити збори

- to call a speaker to order закликати виступаючого до порядку

- to change the order of the items змінити черговість/ порядок питань (порядку денного)

- to establish international economic order встановити міжнародний економічний порядок

- to establish peace and order встановити спокій і порядок

- to keep order дотримуватись порядку

- to maintain order in the hall забезпечувати дотримання порядку в залі засідань

- to maintain peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to overthrow the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to preserve peace and order підтримувати/ зберігати спокій і порядок

- to proclaim a statement out of order оголосити про неправомірність заяви; оголосити про те, що заява є недоречною

- to raise a point of order піднімати питання з порядку ведення засідання

- to restore peace and order відновити спокій і порядок

- to rise to (a point of) order взяти слово до порядку ведення зборів (особливо перервавши виступа юного)

- to ruin the old order повалити/ зруйнувати старий устрій

- to rule smbd. out of order позбавити когось слова; попередити про порушення правил процедури

- to wear the orderof... носити орден...

- in order to для того, щоб; з метою

- in order of у порядку черги; по старшинству

- in protocolar order в порядку протокольного старшинства

- Am I in order? Чи з моєю заявою все гаразд?

- O. of the Bath орден Бані (один з найвищих орденів Великої Британії)

- order book книга розпорядку роботи (Палати громад Парламенту Великої Британії; випускається в дні засідань Палати)

- O. of the British Empire орден Британської імперії

- O. of the Companions of Honour орден Кавалерів пошани

- order in council "Королівський указ в раді" (урядове розпорядження, схвалене монархом, яке не потребує розгляду в парламенті)

- O. of the Garter орден Підв'язки

- O. of Merit "За заслуги" (одна з найвищих нагород Великої Британії)

- order paper розпорядок дня (наступного засідання Палати громад, Велика Британія)

- O. of St. John орден св. Іоанна

- O. of St. Michael and St. George орден св. Михайла і св. Георгія

- the motion is not in order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the motion is out of order пропозиція не передбачена в порядку денному

- the question is not in the order питання не передбачене порядком денним

- the question is out of the order питання не передбачене порядком денним

- the speaker is not in order оратор не передбачений порядком денним

- the speaker is out of order оратор не передбачений порядком денним

- Would this motion be in order ? Чи прийнятна ця пропозиція з точки зору процедури?

II v

1. наказувати, розпоряджатись, давати вказівки

2. направляти, посилати

- to be ordered abroad бути направленим за кордон

- to order silence наказати замовкнути

1. n

документальний (хронікальний) фільм, кінорепортаж

2. adj

1) актуальний

2) тематичний

3) мед. місцевий, топічний

4) що має місцеве (тимчасове) значення

* * *

1) документальний фільм; хронікальний фільм, кінорепортаж

2) ( тематичн серія (у філателії))

1) актуальний, животрепетний

2) тематичний; проблемний

3) мeд. місцевий

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

злоба, злостивість (-вости), лють (-ти), лютість; (злость) злість, зазлість (-лости), (вульг.) («зуб») храп (-пу). [Одібрать її не зможе ніяка злоба несита (Самійл.). Чернеча злоба до гроба (Номис). Ридає в безсилій лютості (Л. Укр.). Знову піднялась у його на людей злість (Грінч.)]. Выместить свою -бу на ком - окошити свою злобу (злість) на кому. Дышать -бой на кого - дихати пеклом на кого. Иметь (питать) -бу против кого - мати злість, завзяття, серце (лють, храп) на кого. Возыметь -бу на кого - завзяти злість на кого. Бессильная -ба - безсила лютість, лють. -ба дня - пекуче питання, нагальна справа, (церк.- слав.) злоба дня. Он это сделал по -бе на меня - він це вчинив, маючи злість на мене, із злости на мене. Довлеет дневи -ба его - доволі в кожного дня лиха свого (Єв.).

* * *

1) документальний фільм; хронікальний фільм, кінорепортаж

2) ( тематичн серія (у філателії))

1) актуальний, животрепетний

2) тематичний; проблемний

3) мeд. місцевий

1. n

1) обличчя, лице; фізіономія

2) морда, писок (тварини)

3) вираз обличчя

4) розм. гримаса

5) зовнішній вигляд

6) розм. зухвалість, нахабство

7) поверхня; зовнішній бік

8) лицьовий (правий) бік, лице (тканини тощо)

9) циферблат

10) вид спереду, фасад

11) геом. грань

12) фас (кристала)

13) тех. лобова поверхня, торець

14) тех. зріз, фаска

15) гірн. вибій, поверхня вибою

16) ширина (дошки)

17) телеб. екран (трубки)

18) тех. рівень (рідини)

19) плоский бойок (молота)

20) тех. передня грань (різця)

21) облицювання

2. v

1) стояти (сидіти) лицем до

2) дивитися прямо у вічі (в лице)

3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху

4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця

5) виходити, бути поверненим (у певний бік)

6) оздоблювати (сукню)

7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)

8) полірувати; обточувати

9) військ. скомандувати поворот

10) підфарбовувати (чай, вино)

11) спорт. зустрічатися (у змаганні)

* * *

1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)

2) вираз обличчя; гримаса

3) зовнішній вигляд

4) аспект, сторона ( питання)

5) нахабність, нахабство

6) поверхня; зовнішня сторона

7) поверхня (землі, води)

8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона

9) циферблат

10) фасад

11) престиж; репутація; гідність

12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)

13) геом. грань; фас, грань ( кристала)

14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска

15) вiйcьк. фас

16) гipн. вибій, площина вибою; лава

17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту

18) ширина ( дошки)

19) тб. екран ( трубки)

20) тex. рівень ( рідини)

21) тex. ( плоский) бойок ( молота)

22) тex. передня грань ( різця)

23) cпeц. облицювання

1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя

2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху

3) зустрітися віч-на-віч ( з чим-небудь)

4) оздоблювати ( сукню)

5) облицьовувати

6) полірувати; обточувати

7) повертати лицем угору ( гральну карту)

8) вiйcьк. скомандувати поворот

9) підфарбовувати ( чай)

1. n

1) штраф; пеня

2) ірландський клан

3) муз. кінець

4) гарна погода, година

2. adj

1) ясний; гарний; сухий (про погоду)

2) добрий, здоровий (про клімат тощо)

3) чудовий, прекрасний, славний

4) тонкий, витончений; вишуканий, прегарний; делікатний; ніжний

5) дрібний

6) чистий

7) великий, крупний

8) нарядний; пишний; блискучий

9) претензійний; манірний

10) крайній

11) високого ґатунку; очищений; рафінований; високопробний

12) точний

13) гострий, з тонким кінцем

14) густий (про сітку)

3. adv

1) розм. тонко, витончено; вишукано; прекрасно

2) розм. звичайно, напевно

4. v

1) очищати, робити прозорим

2) очищатися, робитися прозорим (тж fine down)

3) робити тоншим (дрібнішим)

4) ставати меншим (дрібнішим, тоншим, витонченішим, кращим); зменшуватися, тоншати, скорочуватися (часто fine away, fine down, fine off)

5) загострювати, робити гострішим

* * *

1) ясний, гарний, сухий ( про погоду); здоровий, гарний (про повітря, клімат)

2) прекрасний, чудовий; славний

3) тонкий

4) дрібний

5) чистий, очищений, високоякісний

6) витончений, вишуканий; тонкий, делікатний

7) великий; значний

8) ошатний, нарядний, блискучий; елегантний

9) претензійний; манірний

10) великий; крайній

11) iм. гарна, ясна погода

1) тонко; прекрасно

2) дiaл. звичайно, напевно

1) l. очищати, робити прозорим; очищатися, ставати прозорим, ясним

2) робити дрібнішим, тоншим; ставати меншим, дрібнішим, тоншим (часто fine away, fine down, fine oft)

3) загострювати, робити гострішим

1) тех. футерування свинцем

2) хім. етилювання бензину

1. n

1) керівництво, управління

2) директива, інструкція, вказівка; пропозиція

3) спорт. лідирування

2. adj

1) провідний, керівний

2) головний, основний

3) видатний

4) передній, передовий, головний

5) тех. ходовий, ведучий

* * *

1) тex. футерування свинцем

2) xiм. етилування бензину

3) icт. хронічне отруєння свинцем

1) керівництво; керування; ведення ( бою); управління

2) директива, інструкція

3) cпopт. лідирування; лідерство

1) ведучий; керівний; головний, основний; видатний; ведучий, провідний

2) миcт.,; кiнo головний; перший

3) провідний, головний, перший

4) тex. рушійний, ходовий

5) мyз. увідний

6) старший

1. n

1) комплект, набір; колекція

6) вставні зуби; вставна щелепа

2) сервіз

3) гарнітур

4) прибор, приладдя

5) комплект видання (журналу, газети)

6) серія, ряд; система; сукупність

7) група, компанія, коло, склад (команди)

8) набір, склад (студентів тощо)

9) банда, ватага; зграя

10) театр. декорація

11) кін. знімальний майданчик

12) прилад, апарат; установка; агрегат

13) радіоприймач, радіоапарат

14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле

15) збірн. церковні дзвони

16) умебльована квартира

17) упряжка

18) брущатка

19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)

20) розстановка гравців

21) гірн. оклад кріплення

22) мат. множина

23) друк. гарнітура шрифту

24) друк. набір

25) тк. sing лінія, загальні контури

26) будова, конфігурація, статура

27) напрям (вітру, ріки)

28) спрямованість; тенденція

29) нахил, відхилення

30) поет. захід (сонця)

31) нора борсука

32) затримка, зупинка

33) молодий пагонець; зав'язь

34) садивний матеріал

35) тех. ширина розводу (пилки)

36) буд. осідання (споруд)

37) тех. залишкова деформація

38) тех. обтискач

39) друк. товщина (літери)

40) твердіння; тужавіння (цементу)

2. adj

1) нерухомий, закляклий

2) певний; постійний; визначений

3) незмінний, непорушний; постійний

4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний

5) заздалегідь обумовлений

6) упертий, наполегливий, настирливий

7) умисний, навмисний

8) готовий, ладний (зробити щось)

9) вбудований, прикріплений

v (past і p.p. set)

1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

3) садовити

4) уставляти, вправляти

5) повертати, спрямовувати

6) готувати, підготовляти; споряджати

7) установлювати, визначати, призначати

8) пасувати, личити, бути до лиця

9) здавати в оренду

10) перевозити, доставляти

11) робити ставку; віддавати в заставу

12) сидіти (за столом)

13) сідати (за стіл)

14) установлювати, регулювати

15) мор. пеленгувати

16) робити кладку, мурувати

17) сідати, заходити (про сонце)

18) ставити (годинник тощо)

19) ставити (завдання, мету)

20) задавати (уроки)

21) ставити (запитання)

22) подавати (приклад)

23) запроваджувати (моду); впроваджувати

24) стискати, зціплювати (зуби)

25) стискуватися, зціплятися

26) ставати нерухомим, застигати

27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)

28) згущуватися, скипатися, зсідатися

29) сформуватися

30) формувати (характер); розвивати (м'язи)

31) ставити (рекорд)

32) накривати (стіл)

33) вправляти (суглоби)

34) зростатися (про кістки)

35) вставляти в оправу

36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)

37) укладати (волосся)

38) покласти (слова на музику)

39) аранжувати

40) подавати (сигнал)

41) гострити, правити (ніж)

42) виставляти (вартових)

43) висаджувати (на берег)

44) покладати (надії); накладати (заборону)

45) накладати (штраф тощо)

46) прикладати, ставити (печатку)

47) садити, саджати (рослину)

48) прийматися (про дерева)

49) утворювати зав'язь

50) складати, розробляти, перевіряти

51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)

52) примушувати рухатися (в певному напрямі)

53) робити стійку (про мисливського собаку)

54) підсипати (квочку)

55) підкладати (яйця під квочку)

56) саджати в піч (хліб)

57) установлюватися (про погоду)

58) розтягувати (шкіру)

59) закріпляти (фарбу)

60) друк. набирати (шрифт)

61) налагоджувати (верстат)

62) збивати (заклепку)

* * *

1) тк.; sing загальні обриси, лінія

2) будова; конфігурація; статура

3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення

4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)

5) музичний вечір ( джазової музики)

6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)

7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)

8) миcл. стойка

9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу

10) бyд. осідання ( споруд)

11) тex. залишкова деформація

12) тex. обтискач, державка

13) пoлiгp. товщина ( літери)

1) нерухомий; застиглий

2) певний, твердо встановлений, постійний

3) встановлений (законом, традицією)

4) заздалегідь встановлений, обумовлений

5) упертий, наполегливий; завзятий

6) навмисний

7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)

8) вбудований, прикріплений

1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення

2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися

3) саджати, посадити

4) насаджувати, надягати

5) (in) вставляти

6) направляти; повертати

7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності

8) встановлювати, визначати, призначати

9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)

10) тex. встановлювати, регулювати

11) мop. пеленгувати

12) бyд. робити кладку

13) сідати, заходити ( про небесні світила)

14) ставити (стрілку, годинник)

15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)

16) подавати ( приклад)

17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)

18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)

19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)

20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)

21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)

22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)

23) ставити ( рекорд)

24) накривати ( на стіл)

25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)

26) вставляти в оправу ( дорогоцінні камені)

27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)

28) укладати ( волосся); зробити укладку

29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати

30) подавати ( сигнал)

31) гострити, правити ( ніж)

32) виставляти ( охорону)

33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)

34) покладати ( надії)

35) накладати (заборону, штраф)

36) ставити, прикладати ( печатку)

37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)

38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)

39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)

40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)

41) робити стойку ( про мисливських собак)

42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)

43) саджати в піч ( хлібні вироби)

44) встановлюватися ( про погоду)

45) cпeц. розтягувати ( шкіру)

46) закріпити ( фарбу)

47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)

48) налагоджувати ( верстат)

49) тex. осаджувати ( заклепку)

50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей

51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь

52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу

53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь

54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь

55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь

56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь

57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися

59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь

60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)

61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь

62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь

63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху

64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь

65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь

66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь

67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь

68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь

69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії

1) тема

2) предмет обговорення (дискусії)

* * *

1) тема

2) лiнгв. тема пропозиції, тема вислову

1. n

зовнішній бік

2. adv

1) зовні; із зовнішнього боку; за межами

2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні

3) на вигляд, з виду, зовні

4) назовні, надвір

3. prep

1) без

2) зовні, за (межами)

3) крім, без, не рахуючи

4. conj

коли не, якщо не, без того щоб (не)

* * *

1) зовні, із зовнішньої сторони

2) наружу

3) без чого-н

1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

3) не рахуючи, окрім, без

4) в сполученнях

cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

1. n

1) чудо, дивина; щось дивовижне (несподіване, чудове)

2) здивування, подив; трепет

2. adv

чудово, дивовижно; надзвичайно, дуже

3. v

1) цікавитися, бажати знати; запитувати себе

2) дивуватися, чудуватися; уражатися

* * *

1) чудо; дещо надзвичайне, неочікуване

2) подив, здивування (часто змішане із захопленням, інтересом)

3) подив, трепет, благоговіння (перед чим-н. таємничим, невідомим)

4) сумнів, невпевненість

••

1) що викликає подив або захоплення

2) надзвичайно ефективний

1) цікавитися, хотіти знати; задавати ( собі) питання; сумніватися; I wonder who he is [what he wants, why he is late, whether he will come]цікаво, хто він такий [чого він хоче, чому він запізнився, чи прийде він]; I wonder whether you can tell me... чи не підкажете ви мені...

2) дивуватися; захоплюватися

1) тк.; sing загальні обриси, лінія

2) будова; конфігурація; статура

3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення

4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)

5) музичний вечір ( джазової музики)

6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)

7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)

8) миcл. стойка

9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу

10) бyд. осідання ( споруд)

11) тex. залишкова деформація

12) тex. обтискач, державка

13) пoлiгp. товщина ( літери)

1) нерухомий; застиглий

2) певний, твердо встановлений, постійний

3) встановлений (законом, традицією)

4) заздалегідь встановлений, обумовлений

5) упертий, наполегливий; завзятий

6) навмисний

7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)

8) вбудований, прикріплений

1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення

2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися

3) саджати, посадити

4) насаджувати, надягати

5) (in) вставляти

6) направляти; повертати

7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності

8) встановлювати, визначати, призначати

9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)

10) тex. встановлювати, регулювати

11) мop. пеленгувати

12) бyд. робити кладку

13) сідати, заходити ( про небесні світила)

14) ставити (стрілку, годинник)

15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)

16) подавати ( приклад)

17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)

18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)

19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)

20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)

21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)

22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)

23) ставити ( рекорд)

24) накривати ( на стіл)

25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)

26) вставляти в оправу ( дорогоцінні камені)

27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)

28) укладати ( волосся); зробити укладку

29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати

30) подавати ( сигнал)

31) гострити, правити ( ніж)

32) виставляти ( охорону)

33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)

34) покладати ( надії)

35) накладати (заборону, штраф)

36) ставити, прикладати ( печатку)

37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)

38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)

39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)

40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)

41) робити стойку ( про мисливських собак)

42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)

43) саджати в піч ( хлібні вироби)

44) встановлюватися ( про погоду)

45) cпeц. розтягувати ( шкіру)

46) закріпити ( фарбу)

47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)

48) налагоджувати ( верстат)

49) тex. осаджувати ( заклепку)

50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей

51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь

52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу

53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь

54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь

55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь

56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь

57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися

59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь

60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)

61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь

62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь

63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху

64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь

65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь

66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь

67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь

68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь

69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії

1) тема

2) лiнгв. тема пропозиції, тема вислову

1) зовні, із зовнішньої сторони

2) наружу

3) без чого-н

1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

3) не рахуючи, окрім, без

4) в сполученнях

cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

1) чудо; дещо надзвичайне, неочікуване

2) подив, здивування (часто змішане із захопленням, інтересом)

3) подив, трепет, благоговіння (перед чим-н. таємничим, невідомим)

4) сумнів, невпевненість

••

1) що викликає подив або захоплення

2) надзвичайно ефективний

1) цікавитися, хотіти знати; задавати ( собі) питання; сумніватися; I wonder who he is [what he wants, why he is late, whether he will come]цікаво, хто він такий [чого він хоче, чому він запізнився, чи прийде він]; I wonder whether you can tell me... чи не підкажете ви мені...

2) дивуватися; захоплюватися